про болиголов

Сірі думи, хмари, хвилі,
невиразний, ниций сліт.
Навіть зіроньки безсилі
аби сірий світ розквіт.
Ні кота, ні пішохода.
Злива хлющить у вікно.
Все, запрошене на зводи,
позливалося в одно.
Від всесвітнього потопу
віддаляє, ледь жива,
вутла смуга перекопу, 
хибна дамба світова.
Там де в землю човен Ноя
притулив свій гордий пров,
там знайшли притулок двоє,
і розквіт болиголов.


Рецензии