про нiч в степу

Як на медовий спас зорять вночі
сузір;я оксамитового неба,
коли в кишені вітер свище геба,
а від стодоли втрачені ключі
і тільки волю мають втікачі,
не в силах примиритися в полоні,
в якому навіть річка кам;яна,
аби в обіймах впасти, де трава
м;яка, неначе в маминому лоні,
де зорі самі падають в долоні.

світлина: Іван Марчук. Ніч в степу.


Рецензии