Даремно Ви мене торкнулись
серед живої природи...
і він боявся образити її,
бо був у її власті»
Іван Франко
Даремно Ви мене торкнулись.
Так випадково. Так приємно.
Ми так небесно перетнулись.
Повірили, що недаремно.
Якісь торкання невблаганні
На мить подарували щастя.
А потім дотики останні
Були уже не в нашій власті.
І все хороше вмить забулось.
Припало сумом, часом, пилом.
Даремно Ви мене торкнулись...
Даремно Ви мене любили...
Свидетельство о публикации №124081801180