Час

Час затягнувся у вузол і стиснув серце...

Видих (чи вдих) зупинився на півшляху...

Все, що судилося — сталося, як ти не сердься,

Як не крути в цьому часі свою петлю...

Час перемелює все, наче мельник суровий,

Зоряним борошном сіються тихі думки...

Час, наче пекар, замішує тісто прозоре —

Тіло господнє, але в ньому наші кістки...

Час заховатися в тінь і молитися сонцю...

Час вийти в сонячний день із поклоном пітьмі...

Час зупинився і став... Він тепер охоронець.

Час — достобіса мінливий. Такий, як і ми...


2024-08-03


Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.