Ти з твоiм я

ТУ КУ «ЕУ» - л ТЭУ

Вяца е о мелодие,
Принде-й сенсул ынсерат
Ши-л репетэ-н армоние
Ку ал тэу ЕУ дерулат.

Вяца е о поезие,
Дар перчепе-о-нсенинат
Ши респектэ-о,
Й-авуция   суфлетулуй тэу курат. 

Вяца е о букурие,
Уйтэ рэул де-а фост ерь,
 Соареле кэ-ць дэ тэрие,
Сэ-ць фачь ярна-н примэверь.

Еа-й  ма;ие ын кулоаре
Кыт те аре девотат,
Май зымбеште-й ку лукоаря
Суфлецелулуй приват.

Аминтеште-ць доар де бине
Деспре чей дин журул тэу,
Де и-й трист пе лынгэ тине,
Штий, трэешть  де;яба, зэу!

Май ынтоарче-ць  фоая  соартей,
Кыт ну-й ынкэ тот пьердут.
Кэч ши динколо  де поартэ 
Вей дескиде-ун концинут.

Кэч ши-аколо дау ын флоаре
Примэвара  гиочей,
Суб нэмець, кэ-й рэбдэтоаре,
Де ла  дынса я скынтей:

К-о привире рэбдэтоаре,
Кыць кэзуць  ай де-нтэрит.
Ци с-а-нтоарче бунэстаря
Ындоит ши ынтреит.

                Светлана Гарбаджий

ТИ З ТВОЇМ «Я»

В долі є свої канони,
Є мелодія життя,
Ще колись, у ембріоні
Ти отримав код буття.

І у тому генокоді –
Твоє «Я»і сенс життя,
Щоб були у  повній згоді
Сьогодення й майбуття.

Бо життя - це вірші й проза,
Сонця промені  і дощ,
Виноград рясний на  лозах
І посохлий в полі хвощ.

Ще це – радість і натхнення,
Про погане все забудь,
Згадуй мамине варення
І додому дальню путь.

Світ міняється й вирує,
Зазирни  у майбуття –
За парканом все квітує,
Й водограєм б’є життя.

Та коли, щось не вдалося,
Можна вибрать іншу путь,
Щоб намріяне збулося,
Й сторінки перегорнуть.

Ти своє життя малюєш,
Доля – в чарах кольорів
І підтримку  друзів чуєш,
І не маєш ворогів.

Підставляв недужим плечі,
І порядність – над усе,
Вдвічі більше,  а то й втричі,
Доля з часом верне все.