Ялинка

БРАДУЛ НУ-Й УН ПЬЕРДЕ-ВАРЭ

Вине пентру студий тимпул
Ка септембрие де симплу,
;янта-й плинэ ку каете,
Хай ла шкоалэ, логофете!

Тоамна-й ка камелеонул,
Май ерь верде пе тот фонул,
Мыне-ор арде-н фок ши-н парэ
Фрунзеле дупэ фанфарэ.

Куркубеу-шь скутурасе
Плята ку кулорь фрумоасе,
Пе чер норь лунатичь збоарэ,
 Че ындямнэ плой прин царэ.

Ла фел соареле-й, сорокул
Пе дос ый ынтоарче жокул:
Ерь кынтау доар броаште-н балтэ,
Азь цынцарий н-о май асалтэ.

Вря кэ-н алтэ примэварэ
С-о  кондукэ арипьоара.
Збурдэ фрунза-н ротокоале,
 Вынту-о-нвырте фэрэ жале,

Яр петала колоратэ
Дин зорь е май пиструятэ.
Браду-шь цине журэмынтул,
Ну-шь дезбракэ кэч вешмынтул,

Нефиинд ун пьерде-варэ,
Фие ярна кыт де-амарэ!
Ай ши ту трей анотимпурь
Де рос картя-н мулте рындурь,

Ноуэ лунь де зиле-нвацэ,
Сэ фий ынцелепт ын вяцэ!
Кыт май ешть ка брадул «верде»,
Время-й скумпэ, ну ць-о пьерде!

              Светлана Гарбаджий

Ялинка

Ще літають в квітах бджоли,
Та збиратись час до школи.
Стали дні коротше ночі,
Тому й спати всі охочі.

Поряд вересень десь ходить,
А вже осінь колобродить
І фарбує в золотаві
Всі дерева кучеряві.
 
Вітерець хмарки здуває –
Мокре листя розмітає,
А ялинка – як новенька,
І зелена, і чистенька.

В лісі все дощем залито,
Від  безсилля плаче літо,
Та й веселка, щось бліда,
Ось ялинці – не біда!

Впали в сплячку жабенята,
Хочуть спати ведмежата,
А ялинка все радіє,
Й рік від року зеленіє.

Збудував їжак хатинку,
Щоб не мерзнути узимку,
А ялинка хоче снігу
І хрумку, прозору кригу.

Знають діти, мами й папи,
Що ялинка має лапи
Й не міняє кольорів
І байдужа до вітрів.

Звідки люди про це знають?
В  школі все розповідають.
Треба вчитися старанно,
І в житті все буде гарно.