На день вирiс

АМ КРЕСКУТ К-О ЗИ

Мулцумеск, соаре войник,
Кэ-мь рэсарь песте колник,
Аш дорми дин обичей,
Мэ трезешть ку зорий тэй!

Ну мэ супэр де-мь апуй,
Сэ креск ноаптя прекум спуй,
Штиу кэ яр вей рэсэри,
Сэ везь де-ам крескут…к-о зи!

Те аскулт ши ноаптя дорм,
Сомнул Ене кыт е-н хорн,
Ну сынт супэрат де плечь,
Ай ши ту дестин пе тренчь:

Сэ трезешть ши алць копий,
Сэ скоць езий пе кымпий,
Кэч кынд ей дорм, еу мэ жок,
Пынэ-мь есе дин тэлпь фок,

 Яр кынд дорм еу дус, ын пат,
Цие уну-с… девотат,
Те салут нумай трезит:
- Соаре бине ай венит!

            Светлана Гарбаджий

На день виріс

Піднімає сонце нас
День за днем  в ранковий час,
А під ковдрою мені
Снились казки чарівні.

От я ще на день підріс…
Промінець торкає  ніс,
Я б ще трошечки поспав,
Та той промінь не давав.

Не держу на сонце зла,
Це така у нього гра,
Воно ж любить дітлахів,
І дівчат, і хлопчаків.

Безліч сонячних зайчат
Будять ранками малят,
Підіймають козенят
І пташок, і кошенят.

І лоскочуть їм носи,
Щоб побачить, як зросли.
Прийде сонце з днем новим,
Привітаюся  я з ним.