Радiй миттtвостi

БУКУРЭ-ТЕ КЛИПЭ

К-о панэ доар ын коадэ,
Ун пушть де папагал
Ну вря сэ приндэ сфадэ
Кэ н-аре кашкавал!

Чи принде сэ дансезе
Ын такт ку-н кынтек ноу,
Мэкар кэ дин франчезэ
Причепе ка ун боу.

 Се букурэ де вяцэ
Астфел микуцул гном,
Кэч се скуртязэ кряца,
Легатэ-нтр-ун бином.

Луй кряста-й радиязэ
Ши инима дин пьепт,
Кэ-н корт азь ну бурязэ,
Кэ е дин оу дештепт!

Ши мама ку мындрие-й
Сусцине салту-н сус,
Кэч мыне, чине штие,
Де соаре -а фи де-ажунс…

Дар ту, к-о панэ-н коадэ,
Абя де ай ажунс,
Де че тинзь тот грэмадэ
Сэ-ць кадэ, ку сурплус?

Те букурэ де клипа
Че азь те-а феричит,
Кэ паче ай ын припэ,
Кэ-албастру е-ун зенит!

                Светлана Гарбаджий


Радій миттєвості

Небіда, що сир весь з’їдений,      
А в хвості одне перо,               
Весь котами, геть пострижений,   
Птах танцює болеро.

Хоч не тямить  зовсім в музиці
І не в курсі про біном,
Під веселу пісню з вулиці
Птах танцює під  вікном.

І життя на мрії повниться, 
Серце скаче із грудей,
Скоро пір’ячко обновиться,
Як той чубчик у людей.

Не шкодує птах за  втратою,
Десь розбіглися коти,
Сяє сонечко над хатою
Й променіє з висоти.

Птах з одним курчавим пір’ячком,
Що стирчить з його хвоста,
Виступає гордим  півничком
І забув вже за  кота.

За вікном  лунає музика,
Жити можна й без сирів,
Птах згадав, як дзьобнув Мурзика,      
І як той осатанів.

А життя, бува, збадьорює,
В цьому є  великий зміст,
Радість миті розмальовує,
Й не біда, що драний хвіст.