Моя подруга лялька

ПРИЕТЕНА МЯ ПЭПУША

Ла плимбаре ес ку пэпушика
Сэ-аскултэм кум кынтэ пэсэрика,
Сэ ведем кум збоарэ-н стол кокорий,
Кум се-нтрек ла фугэ-н болтэ норий.

Кэручорул лунекэ-наинте,
Кяр де соареле-й ынкэ ку-н динте:
-Крешть, пэпуша мя, аскултэтоаре,
Еу де азь ци-с ши-нвэцэтоаре!

Вряу сэ афли тотул де ла мине,
Ынцеляптэ-а фи, кум се кувине,
Дар де-н кэручор о плимб -  кэ-й микэ
 Ши ну мер;е ынкэ сингурикэ.

О юбеск ши еа, симт, мэ юбеште,
Кяр дескис де ну-мь мэртурисеште,
Збоарэ клипа, алтэ зи  мэ-мбие,
Дар приетенэ-мь рэмый, пэпушэ, мие!

                Светлана Гарбаджий

Моя подруга лялька

Моя лялька – подружка маленька.
Слухаємо з нею  соловейка,
Й дивимось на журавлину зграю,
Що летить  у мареві до гаю.

Гарну у строкатому віночку,
Я її катаю у візочку,
З неба ллється сонце промінцями
І гуляє в парку разом з нами.

Восени мене чекає школа,
Ждати лялька буде  мене вдома,
Бо вона ж розумна і слухняна,
Я для неї – вчителька жадана.

Проминуть дитинства дні і роки,
І майнуть  миттєво й ті уроки,
Я ж ніколи не розстанусь з нею,
З подругою вірною моєю.