Ой ти витре буйнесенький
Дуй , та тільки тихесенько.
Принеси вісточку від милого,
Від мого милого, чорнобривого.
Як він там в далекому краю.
Віднеси до нього любов мою.
Заспокой ти його серденько
Щоб не билося воно так частенько.
Хай він знає , що ми його любимо,
Як вернеться до серця приголубимо.
Щоб він відчув , як і моє серце бється
Від радості душа аж засміється.
А скільки буде радості в очах матусі.
Вона ж так чекає щоб ти повернувся,
Щоб знову зібралася вся сімя у хаті.
Адже на ласку і любов ми багаті.
Тож відгони буйнесенький вітре
Всю журбу ти від нас.
Хай вертаються дітки додому
Де всі їх чекають весь час.
15.08.2024
Свидетельство о публикации №124081501867