Про себе

Дозріваю. Відчуваю, як час спішить,
Як стрілки тікають безпощадно.
Зелений чай тепер обираю,
І світ намагаюся впорядковувати.

Жартую над тим, що вже не двадцять,
У клуби не ходжу бо там позіхаю,
За друзями світло вимикаю,
А в мороз шапку надягаю.

Дозріла. І сліз вже не соромлюсь,
Ціную комфорт, свіже повітря.
Тепер серйозно говорю про все,
І кажу "Пізно" з дивним розривом.

Ближче до світанку я впроваджую режим,
Дивлюся на життя відкритими очима.
Мій голос дрімає у віршах про дім,
Про Батьківщину, про кохану маму.

Дозріла. Приймаю все більше й більше,
Батьків, себе і вітаміни.
Морщуся, якщо почую мат,
Рідше усміхаюсь без причини.

В голові тримаю десяток тем:
Про розвиток, політику, фінанси.
Стараюся бути на висоті,
Щедро жити до нового авансу.

Дозріла. Смакую кожен день,
Благословенням він стає потоком.
Життя, немов по воді колами, -
А я ставлю фокус на щастя в току.