У темряві ночі тихо лунає,
Хлопці до жінок слова відправляють.
Шепочуть їм вірші, запрошують мило,
Щоб серце чужому вкрасти безсило.
"Чоловік не дізнається, будь сміливіше,"
Грають словами, що є наймелодійніше.
Зустрітися прагнуть під зоряним небом,
Обіцяють любов, що здається медом.
Та чи варто змінювати на мить,
Те, що збудовано роками відкрите?
Чи варто вважати за гріх заповіт,
Чужі обіцянки, що легко розбите?
Дівчата, цінуйте свій вибір сердечний,
Любов зберігайте, як скарб безконечний.
Бережіть своє щастя, мов вогник у тьмі,
Не віддавайте його на вітер легкий.
Ваше кохання - це фортеця міцна,
Не дайте спокусі її порушити.
Справжня любов завжди вірна й ясна,
Не треба її на дрібниці тратити.
Тож бережіть своє щастя від бід,
Не зраджуйте тих, хто вам вірний.
Любов справжня, мов безмежний цвіт,
Вона ж бо єдина і вічна, незмінна.
Зрада
© Copyright: Виктория Тернер, 2024
Свидетельство о публикации №124081405289
Свидетельство о публикации №124081405289
Рецензии