Нiкому i собi

… а інший бік ти, дурню, не побачиш.
Ну… не для тебе істина. Сприйми
це як обійми світлої пітьми,
в яких ніхто, повір мі, не заплаче…

І все, що є, це просто дивний сон.
Той сон, що перетворює на диво
банальність слів, що сказані наживо
дурбецулом, що всажений на трон

реальності, якої ніц немає…
Ти стогнеш у земній надії раю,
а пекло вже чекає. Ти - не ти

в малюнку днів. Чекати… не чекати…
Дурня, бо хтось ся змушений обрати
хоча би брід, як спалені мости.


Рецензии