Нiкому i собi
Ну… не для тебе істина. Сприйми
це як обійми світлої пітьми,
в яких ніхто, повір мі, не заплаче…
І все, що є, це просто дивний сон.
Той сон, що перетворює на диво
банальність слів, що сказані наживо
дурбецулом, що всажений на трон
реальності, якої ніц немає…
Ти стогнеш у земній надії раю,
а пекло вже чекає. Ти - не ти
в малюнку днів. Чекати… не чекати…
Дурня, бо хтось ся змушений обрати
хоча би брід, як спалені мости.
Свидетельство о публикации №124081301457