Що шепоче тобі стиглий серпень?
Що співають тобі твої сни?
Чи шукає твоє серце звершень?
Чи знімає серце кайдани?
Не шукай нічого у минулому...
Згадки, то завершені рядки.
Знов у небі грімниця блиснула,
То безглузді спогади дурні.
Відпусти на волю свої мрії,
Вдалину, туди де неба край.
Там до серця пригорни обійми,
Те що так бажала - зустрічай!
Мальва залікує твої рани...
Чай - духмяні ліки від журби.
Не торкнуться більше урагани...
Буде завжди небо голубим.
Що шепоче серпень...
© Copyright: Кударенко Елена, 2024
Свидетельство о публикации №124081101378
Свидетельство о публикации №124081101378
Рецензии