Життя людини

   Звідусіль вже стогони лунають,
   що життя ламає і псує людей,
   бо такі закони в неї, мабуть,
   набагато всіх сильніше панацей.
 
   І ні в чомусь ми ніяк не винні.
   Лиш поганої душі частина в нас.
   Буть хорошими ми б раді нині,
   тільки зараз вже поганий час.
 
   Все життя складніше рік від року.
   Боротьба іде, а не простенька гра.
   Та у всіх нас завжди є свобода -
   вибір зла чи вибір лиш добра.
 
   Від ударів нам не ухилитись,
   ти вирішуй кожен день і до кінця -
   в шлях підеш людиною сягнисто,
   або вибереш лиш сморід каганця.
 
   Знай, людину не псує багатство,
   і людину не псує велика власть.
   не псує людину рабство,
   і людину не псує лиш страсть.
 
   Не псує людини популярність,
   і талант не зіпсує його.
   Не псує його і бідність і невдячність.
   Не псує нічого. Навіть Бог.
 
   Лаяти життя нам не потрібно,
   і прокльони слати до небес.
   Зіпсувать людину важко і наївно,
   бо вона завжди псує лише сама себе.

P. S. Один чернець-монах мені сказав, -
   - «Хоча би трапилось, повинен жити!
   Якщо немає  в тебе  інших вже підстав,
   живи хоча б з цікавості нестримно».


- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО»