Жовтневе
Силуети дерев золотих.
Чи вернулося бабине літо?
Чи дводенний зав’юженко стих?
Ні, в солодкий обман не піддаться:
Тітка осінь. Веселому крах.
І мереживо жовтих акацій
У все більших дірках.
Так журливо і трішечки лячно:
Наче мрії убиті летять.
Скоро-скоро безрідні гіллячки
На глумливих вітрах затремтять.
Хмурить жовтень опущені брови:
-- Ой ховайтесь, усі дорогі!
Залишилось три дні до Покрови
І до перших снігів…
Знов душа незігріта, замерзла
Відкриває холодний «Буквар» --
Прочитать про снігів перевесла
І відчайне вороняче «Ка-ар-р!».
10.10.2023
Свидетельство о публикации №124081005496