Життя колись у сел...
млинці,вареники із салом,галушки,
з усім солінням ще була дубова діжа,
а замість хліба ароматні пампушки.
Перед початком трапези і після,
усі завжди читали -"ОТЧЕ НАШ",
у центрі столу,дід Андрій усівся,
він Карпусів, усього роду страж.
А на обід моя бабуся подавала,
борщу з сметаною,а ще смачний куліш,
ще яйця курячі і шмат великий сала,
всі поспішали ми до столу найхутчіш.
Завжди найстарші починали їсти,
за ними потім,-їли ми,малі,
на лавці,- не завжди було де сісти
та вистачало місця на долі.
Я про чарчину ще забув сказати,
завжди пили дорослі самогон,
бо нам ще рано було в чарку заглядати
вже потім слухали сімейний баритон.
А запивали молоком із глека,
як працював косар,чи плугатар,
а інколи було у літню спеку,
холодний квас пили,компот,або узвар.
Мені приємно все тепер згадати,
хоч у роду були всі бідняки,
аби здоров'я-можна все придбати,
і полотняний одяг й личаки...
10.08.2024
О.Чубенко-Карпусь.
Свидетельство о публикации №124081003659