О нi! Та мить, коли забуду...

Татьяна Серженко
О ні! Та мить, коли забуду
Криваву муку України,
Вже не настане. Не полину
У забуття вже. Так, я буду

У Бога міць таку просити,
Щоб попри біль мій незабутній
Душі буть мужній і могутній
Настільки, щоб катів простити.

Отак простити й пам'ятати --
Найтяжче. Забуття спасає
Від болю. Боже, хай краяє!
Дай надприродний дар прощати!

                2024


© Copyright: Татьяна Серженко, 2024
Свидетельство о публикации №124080900800
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Татьяна Серженко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Татьяна Серженко