Колись вiдчувши зваблення
не міг – бо не хотів з цієї казковості зійти
Поодинокі хижі квіти
Обожнюють Азійського шершня;
Єдинні в очікуванні людської розправи
Ці відчуття і бачення, подібні
Різкості ранньої весни:
Всі обережності промиє як сніги,
Покличе в свої квіти,
На гаряче з нутра іще лютневий вітер дмуха…
Славне відчуття:
Дзвінка пустота між нами, серцебиттями,
Губи підсихають ще й руки тремтять
Тиша аж надто голосна,
Сновидно тягнуться краї її гудіння
2024-08-07
есть места, которые нужно улучшить - последняя строка
но пока как есть.
Свидетельство о публикации №124080704798