коли поринає день у пітьму,
коли завмирають у світі всі звуки,
ти тишу дзвінку, знову чуєш одну,
і згадуєш знов про пошуку муки.
сенсу, себе, слів, відчуттів,
згадок, якi вже не пам'ятав,
моліннь, усмішок, облич, і осяянь,
людей, і того, про що ти благав.
ти намагаєшся болісно, згадати початок,
у спробах владнати все, та ще й правки внести,
повернути ту мрію, яка вже щось знала,
у який бік тобі, потрiбно плисти.
десь там, далеко, ти напевно ще міг би,
відшукати ту мрію, твою лиш одну,
у ту мить, коли завмирають всі звуки,
коли поринає день у пітьму.
http://stihi.ru/2020/09/30/7772
у пiтьму
© Copyright: Слава Мостовой, 2024
Свидетельство о публикации №124080506072
Свидетельство о публикации №124080506072
Рецензии