Ця спека плавить серце, нерви, мізки.
Зажди хоч трішки, ну посидь на місці.
Обійми не врятують нас від грому,
Та інколи це краще за розмову.
Я сподіваюся, що ти мені розкажеш:
Чому у тебе завжди "карта ляже",'
Чому ти так боїшся помилок,
І не завжди "дістатися зірок"?
Повір у себе, в нас, у це життя!
Я відкриваю серце для надії.
Можливо, не завжди це рай для нас,
Проте я бережу таки цю мрію.
А спека - це так круто: море, пляж,
І вітер змін на рівні висоти.
Я намагаюсь зберегти від грому нас,
Бо моє літо завжди там, де ти.
06.07.2024
© Inna Омут
Там, де ти
© Copyright: Инна Омут, 2024
Свидетельство о публикации №124080504402
Свидетельство о публикации №124080504402
Рецензии