Вже лiто...

Вже літо серпнем вечоріє…
З долоні світлим промінцем
Злинає потаємна мрія
За пустотливим вітерцем.

Услід спадає легкокрила,
Приречена заздалегідь,
З гілок розмореного тіла
Душа палаючих суцвіть.

Небесна магія безодні
Під сутінковими крильми
Плекає марева безсонні
В обіймах тихої пітьми

І павутинням заплітає
Невпинності перипетій,
Де серпень осінь зустрічає
Вогнем світанкових надій…


Рецензии
Дуже чудово, Ольга!

Нехай будуть життя та вірші без тривог у міжрядках, назавжди!
За розквіт "світанкові надії"...

З теплом душі

Гарунова Святлана   05.08.2024 20:01     Заявить о нарушении
Безмежно дякую, Святлана!

Нехай здійсняться всі світанкові надії!

З теплом, Ольга...

Ольга Гресс   06.08.2024 10:34   Заявить о нарушении