Хоч iнколи...
Хоч інколи
зі мною
Півголосом
Між простором
Та часом
І між століттями
Де загубилися
Твої Слова...
Їх так не вистачає.
Поговори зі мною
Серце заспокой
Під спів душі
Та роздуми...
Безмовними ночами.
Поговори
Неначе в перший раз
Про дивовижний світ
Де люди розгубилися
Бо їх серця закрилися
Та наче згасли зорі
По ночах
Не сяють очі.
Спів души не чують.
Не вірять.
Не чекають.
Зажурилися...
Поговори зі мною.
Хоч інколи...
Хай слова засяють
Вогнями в роздумах
Де зупинилися
Хвилини щастя,
Що тебе втрачають.
Свидетельство о публикации №124080303417