Я не просив грози настільки, щоб затопило край дороги,
щоби гроза була не в радість, а викликала неспокій,
щоб неможливо йти було стежками, не змочивши ноги,
щоб страшно було відпускати тремтіння рідної руки.
Не кличте грози з буревієм, не кличте грози попід ранок,
коли ще сон солодкий щемний не втік з-під полохливих вій,
накликали – закрийте вікна, щоб не поранилась кохана
об грім і блискавку пекучі і об безжальний буревій...
Віктор Зелік (2)
Я не просив грози настiльки, щоб затопило
© Copyright: Миклош Форма, 2024
Свидетельство о публикации №124080302243
Свидетельство о публикации №124080302243
Рецензии