ІІІ. Сад
Ось ми прийшли.
Дверцята. Відчиняй.
Ключей немає?
Є. Вони в твоєму серці.
Це є Любов,
Енергія її.
Усе її єство.
Як джерело життя,
Яку ти відчував
Усе своє буття.
Та по крапліні
Накопичував у серці.
Сумуєш ти?
Неначе щось згадав?
Й посмішку з твого лиця
Неначе стерла туга...
Порада: краще відчувай
Свої найкращі почуття
У спогадах,
Коли тебе любили.
Й тому зникала вся
В тобі напруга,
А ти щоразу наче розквітав.
Згадав? Чудово!
Бачиш сад тебе прийняв
Й відчинилися дверцята
Завдяки Любові.
Це ти отримав дозвіл
Увійти у дивний сад
Душі своєї
Та своєї долі.
Поволі...
Поволі...
Поволі.
...
Сад III
© Copyright: Наталия Чайка -Зотова, 2024
Свидетельство о публикации №124080206525
Свидетельство о публикации №124080206525
Рецензии