гра
і ти, і я, і навіть наше місто.
Бажаєш гри? Облиш, не треба гри,
зніми свої колечко та намисто
а потім з нами поруч поклади -
нехай лежать, можливо, хтось і знайде.
Що радиш? Бути далі від води?
Серпнева гра, наснага та принада.
Спокуса теж... А може, навпаки?
Це місто - відображення марноти,
а гра - це відображення ріки,
та бісером в намисті божі ноти,
мелодія кохання та війни,
така от нісенітниця у серпні.
Які тони лунають, та вони
чудові, але все ж таки нестерпні,
бо десь перевертається життя,
коли це гра, навішо в неї грати?
У річці наше місто, ти і я,
старий паркан, стіна, чавунні грати.
A листя в парку сяє мов смарагд,
і можна потонути в цьому сяйві,
утримуючи серце від порад,
оскільки всі слова у світі зайві.
Свидетельство о публикации №124080104544
Вразили в черговий раз співочістю та дивами мовного перетворення... В даному випадку зайві, саме, всі слова, бо важко підібрати епітети.
Мені особисто, Леве, взагалі складно писати на Вашу адресу відгуки, оскільки останні всеодно тьмяніють у тіні Ваших римованих "оповідань".
Звісно, з подякою та з пошаною, А.Безпавла.
Алёна Безпавлая 02.08.2024 15:20 Заявить о нарушении
спасибо Вам... несколько раз его правил переписывал. первое намисто было смарагдовым. но такое слишком дорогое, и не могло быть у обычной девушки. скорее, уже должен был бы быть Бурштин, как у Вас, но... постепенно пришёл к такому варианту.
с благодарностью и уважением,
Л.
Винил 01.08.2024 20:10 Заявить о нарушении