Вiнниця з явилась у вi снi,
Буг Південний плинно в'єтья,
Ми зустрілись на весні,
Радісно душа сміється.
Дощик із небес рясний,
Вмить відчув я прохолоду,
Глянув на трамвай старий,
Як нічну винагороду.
Ось у нашому Бутті,
Дуже гарне, миле місто,
Не залишусь в самоті,
Тут зірки, немов намисто...
На Собірній дивний рай,
Повертаюсь на Кумбари,
Ти мене не забувай,
Відчуваю твої чари...
І у парку побував,
Світив Місяць наді мною,
Наче човник, що літав,
Над моєю головою.
Вінниця з'явилась у ві сні,
Й вікна старого вокзалу,
Було хороше мені,
Прокидаюсь, легше стало...
Автор Геннадій Сівак.
30 липня 2024 року.
Свидетельство о публикации №124073004921
Вера Осыка 01.08.2024 21:14 Заявить о нарушении