Залишається одне - звикати,
бо допіру все ще я не звик.
Шию круто вигнути? Занадто!
Тре тримати за зубами свій язик.
Філософствувати привселюдно?
Так, звичайно можна! Пошепки лише!
Важко проковтнуть гірку пілюлю?
Залишається! І не переч!
Бо інакше все почують стіни,
підберуть статтю на тебе – ти не ти,
і зійдеш, немов пророк, зі сцени,
не устигнувши на неї увійти.
- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО»
Звикайте
© Copyright: Петр Скорук, 2024
Свидетельство о публикации №124073003533
Свидетельство о публикации №124073003533
Рецензии