я можу казати, що завгодно, про різне,
намагатись під ритм, літери класти,
вдало чи ні, жонглювати тим слогом,
і ще через рими, «катуватись» завчасно.
та я просто струна, що звучить і старіє,
тон змінює, тембр, іноді, як кристал,
намагаюсь казати, але часом й німію,
коли навкруг дзвін руйнування дзеркал.
й хотілося б вважати, що є іще час,
щоб зробити, встигнути, почути, спитати,
та миті безжально із димом розтануть,
можливо, я марю, що я можу казати.
я можу казати
© Copyright: Слава Мостовой, 2024
Свидетельство о публикации №124072803453
Свидетельство о публикации №124072803453
Рецензии