А Мазаль тов, Аз ох - н – вэй,
Та слів не вистачає.
Бобко Наталя Ювілей
Сьогодні відзначає.
Неначе квітка… чи цветок –
Хоч прикладай до рани,
Що свій отримала квиток
До клану ветеранів.
Хай лише в спогадах живуть
Музичні фестивалі,
Спроможна прокладати путь
Наталка їм надалі.
Неначе рибка у воді,
У творчому у колі
Проводить роки молоді
Ще й з друзями навколо.
Що завжди на підйом легка
Та у любому віці…
Твоя керуюча рука
Відчутна навіть в гіпсі.
Як домовлятися тобі
Про виступи вдалося
Бо їх «to be or not to be»
Тоді б не відбулося
А щоб не витрачати слів
Сьогодні забагато,
Ще й "посиденьки у Бобків" -
Сімейне наче свято.
Це вибір долі… Чи судьба,
Та кращої не треба -
Хай тільки б згинула журба
Під українським небом.
Щоби 120 – не поріг
Під мирним та безхмарним…
Тому – легких тобі доріг.
А мазаль тов! Лехаїм!
Наталя Бобко
© Copyright: Анатолий Тарасовский, 2024
Свидетельство о публикации №124072702479
Свидетельство о публикации №124072702479
Рецензии