Тепер без
що твоєму - кінець.
Де весна тепер, де зима?
Вся надія тепер - на самоосвіту
Стати символом єднаючим букви
Твій світ із закраїв,
проплакався з голодного страху.
Знову дихаю, вдихаю.
Мій календар священних змій і риб,
відтепер, сягає вшир і вглиб,
цінніше решти відведених днів,
не вартих Су, мідяних грошів
2024-07-26
Свидетельство о публикации №124072604330