А знаєш...як буває боляче,
Душа ховається у тьмі.
Стає на серці дуже гаряче,
У ньому теж є промінці.
Все вигоряє немов трава,
Днем майським скошена.
Змиритись треба-це життя,
Не важно погане чи хороше.
А знаєш, як хочеться мовчати,
Сховати всі думки далеко.
Боятись знов собі признатись,
Що це зробити так не легко.
Бо там в душі вирує смуток,
Що так не хоче відпускати.
Стоїть між нами знов розлука,
А ми не знаєм як прогнати.
А знаєш, як не хочу відпускати,
На жаль і втримати не взмозі.
Не можу й серцю приказати,
Щоб разом йшли ми по дорозі.
Щоб один шлях і він був наш,
Змогли с тобою подолати.
І смуток у душі немов туман,
Ціна велика, але зміг прогнати!!!
А зна ш як бува боляче
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2024
Свидетельство о публикации №124072603069
Свидетельство о публикации №124072603069
Рецензии