Місяць, зорі, тихий вітер,
липа, липень, ти і я.
Перетнулись дві орбіти -
і байдуже де чия.
Через вітер чути хлипи -
шелестить листва в гаю.
В кожнім листі - серце липи
із рубцями по краю.
Сподом, бачиш, край затону
і срібляста течія.
Ми в завзятті від полону,
в мене ти, у тебе я.
Доля ширша ніж латаття,
за межею - виднокрай.
Наші душі - наші плаття,
із єдвабу зазвичай.
Квіт купави - смолоскипи,
ватра - вдень, вночі - свіча.
Місяць зорі сипле, сипле,
не уйняти сіяча.
про русалку та латаття
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124072501985
Свидетельство о публикации №124072501985
Рецензии