Твої очі - синє небо,
Вся блакить в них розлилася..
Говорив собі "не треба!" -
Але в тебе закохався.
Ти холодний і байдужій,
Недосяжний для кохання
І , як сонце у калюжі,
Мною граєш без страждання..
Там, де я ридма ридаю,
Посміхаєшся грайливо;
Все одно тебе кохаю,
О, блакитнооке диво!
Твої очі - синє небо,
Що в полон мене забрало..
В них дивитися лиш треба,-
Це багато так, і мало!..
Тво оч - син небо...
© Copyright: Митя Купаев, 2024
Свидетельство о публикации №124072206930
Свидетельство о публикации №124072206930
Рецензии