Я так люблю, як соняхи цв туть

Я так люблю,як соняхи цвітуть,
на огороді,атакож у полі
вони добра красу всобі несуть
і радують людські серця і долі.

Іду тихесенько до отчого порогу
вся молодість раптово промайнула,
побачив соняхи обабіч край дороги,
немов життя мене у юність повернуло.

Милуюсь,зупинився і стою,
дивлюсь на клени і стрункі тополі,
бо нагадали молодість мою,
ті соняхи,що на колгоспнім полі.

Посеред поля соняхів стою,
про квітку їх,цей вірш у мене лишень,
вони стоять,мов воїни в строю,
їх вітер ніжно голови колише.

Посеред поля я зробив світлину,
де лан безмежний ними оповитий,
по полю зміг би йти я без зупину,
де спілий колос і пшениці й жита.

Я так люблю,як соняхи цвітуть,
красиві,жовто- темні дивовижні,
мені лиш залишається зітхнуть,
вони немов дзьоби у птахів крижнів.

Вони,як сонце,мов людське життя,
вони,як українці скрізь-єдині,
у них,як у людей є почуття,
бо квітка соняшника-Символ України !!!

Автор:О.Чубенко-Карпусь.
21.07.2024