О, Боже мій! Якесь наслання!
Знов море снилося мені!
Щось чулось схоже на благання
І крапля тепла на плечі…
Зітхало море щохвилинно…
Чи теж згадало про війну?
А хвилі, хвилі… Безупинно!
Ледь шурхотіли по піску…
Об скелі розбивались хвилі,
Як мрії про жаданий мир,
Лягали на пісок безсилі,
Втрачали існування смисл…
Гуділо в голові від шумів,
Відбиток місяця блищав,
А я під враженням від звуків
Листала сторінки життя…
Якесь наслання
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124072106868
Свидетельство о публикации №124072106868
Рецензии