Серпнева нiч

В серпневу ніч зійшла зоря,
Палає обрій барвами,
Спекотні іскри вівтаря,
Нас надихають скарбами.

Мандрує серце, ясен світ,
Летить чарівно, пташкою,
Туди, де розцвітає глід,
Бузок з трояндами, з ромашками.

Сумують свічки в вишині,
В медовий спас спекотно...
Моє кохання ти? Чи ні?
Гадання, чарівні- істотні.

Чом почуття не слухають?
В озера зірки падають.
Бурхливі хвилі душі ллють,
Кохання перше згадують.

В серпневу ніч зійшла зоря,
Яскраві спалахи кохання.
Спекотні іскри вівтаря,
Здійсняться всі бажання.


Рецензии