як доля це вже, - черга цих днів , в бігах,
вітери дмуть, у серці то біль, то страх.
Коли ти прийдеш сюди, коли підеш геть, дощем,
знатимеш лиш, ти сам, купу своїх проблем.
все як завжди, - порція дьогтю, у порцію медУ,
зірка зійде, щоби згаснути, в небI,
Життя мине, немов зірветься, слово,
Все як завжди, не повернеться, знову.
Це схоже на зліт, можливо i в прірву ,
чи к зіркам, дивовижно,
кличе це знов, щастя міраж,
та боюсь я запізно.
Вибір шляху, - чи вибір він вчасний.
Чи може це вже, - обрано завчасно.
І знову питання, та мертві прикмети,
І мрія не чує, останній крик - «Де ти?»
все як завжди, - порція дьогтю, у порцію медУ,
зірка зійде, щоб згаснути в небI,
Життя мине, немов зірветься, слово,
Все як завжди, не повернеться, знову.
не повернеться
http://stihi.ru/2010/07/05/4298
Як доля це вже
© Copyright: Слава Мостовой, 2024
Свидетельство о публикации №124072006105
Свидетельство о публикации №124072006105
Рецензии