Небо
О, небо! Яке ж воно різне і дивне!
То вабить світанком,
То ніжним прощанням п’янить,
То сяє, то раптом загрозливо блисне,
Повисне серпанком
І знову відкриє блакить.
Високе, величне, живе, неповторне!
То тайну відкриє,
То швидко подіне кудись,
То хмарами Землю дбайливо огорне…
Магічне, мінливе:
Являє то смуток, то блиск.
О, небо! Блакитне, спокусливе ніжне,
Лазурове, тихе,
Холодне, нічне, грозове!
Свавільне, трагічне, погідне і вільне,
Люблю тебе всяке:
Ясне й дощове!..
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124071905820
Свидетельство о публикации №124071905820
Рецензии