божа втiха
у розкоші липневій вечір мліє,
нема нічого - розпачу, нудьги,
тече за обрій соняшна олія
і змащує місцевий краєвид,
легенько домальовує деталі.
Ниттям лляним полудень оповит,
іще не ясно, що там буде далі.
Коли би кілька яблук... Тільки де?
Ховаються, очікуючи вітер.
Його іще нема, але ж іде,
а сонце сушить все, що він не витер
на цій землі у липні - час мина,
товкач, макітра, поруч - діжка з медом.
Та як згадаеш - десь іде війна,
усе здається зайвим і кумедним -
і той садок, і яблука, і все,
що поза домом - все це - марне діло.
А що нам вітер ввечері несе?
Усі припарки - мертвому кадило,
живим бракує першої сльози,
краплини з неба, як чекати ночі,
коли вітри беруть свої низи,
і ти не спиш, заплющуючи очі,
по вилицях розмазуючи сіль,
на пальцях крутиш пасма кучеряві.
Думки до тебе линуть звідусіль,
метеликами тануть у заграві,
моя кохана жінка... Як ти там,
у цьому неживому сьогоденні?
Спекотно дуже селам та містам,
ще трішечки - й настануть дні студені,
дощі поллють, вітри задують злі,
та вдома знову стане тихо-тихо...
Поглянь-но, скільки яблук на землі
і всі вони тобі, як божа втіха.
Свидетельство о публикации №124071905657
Знов Ваше мальовниче натхнення сповнено мудрості.
…Війна, тож, дійсно «…Усі припарки - мертвому кадило» та ще й не одній людині прийдеться ховатися по селах.
Дякую Вам, з пошаною, А.Безпавла.
Алёна Безпавлая 08.08.2024 15:24 Заявить о нарушении
всё посмотрю и проверю. очень благодарен Вам за такие замечания, они мне нужны.
Винил 20.07.2024 12:19 Заявить о нарушении
Алёна Безпавлая 20.07.2024 12:25 Заявить о нарушении
поправил. вроде бы, ничего не нарушил в тексте, всё логично. спасибо ещё раз.
Винил 20.07.2024 12:43 Заявить о нарушении