Війна..., не у я в а малює картини,
Де путін не раз вже себе переплюнув,
Радіючи смерті чужої дитини,
Сердечко якої свинцево проклюнув...
Коли ця п о т в о р а вогнем захлинеться,
Який запалає у стінах кремля?
Чи бачить Всевишній, як ворог сміється,
Як плаче пів світу?.. Не чує здаля...
... Як важко мені зрозуміти " у г о д у " -
Віддати " сусіду " і спальню, і зал,
Самим же чекати не " з моря погоди",
А йти до небес через чорний вокзал...
... Надія... Надія... Остання вмирає...
Почуй нас, о Боже, і сила Небес!
Хай МАТИ д и т я т к о у щасті плекає,
Бо це є найліпше зі всяких чудес!
.
ОхМатДит 2024
© Copyright: Галина Максимова 6, 2024
Свидетельство о публикации №124071804403
Свидетельство о публикации №124071804403
Рецензии