Спогади

 Ти відчайдушно ще
 Чепляєшся душею
 За спогади,
 За відблиски
 Заплутаних думок,
 За їх краплини,
 Які не пересохли
 Оселившись в  серці...
 Тремтять, живучі,
 Наче в темнім небі
 Мерехтять зірки...
 Лише під ранок
 Тануть
 В бадьорій прохолоді      
 Ранку
 Душа їх відпускає...
 На світанку.


Рецензии