Спогади
Чепляєшся душею
За спогади,
За відблиски
Заплутаних думок,
За їх краплини,
Які не пересохли
Оселившись в серці...
Тремтять, живучі,
Наче в темнім небі
Мерехтять зірки...
Лише під ранок
Тануть
В бадьорій прохолоді
Ранку
Душа їх відпускає...
На світанку.
Свидетельство о публикации №124071700090