Знову про сво село...
і про село,що зветься Білозір'я,
бо там,куток душі моєї рай,
а з ним "здорової медведиці сузір'я".
Коли в віршах я згадую село,
Черкащину і батьківські долоні,
сльозами очі щось заволокло,
душа завжди в села мого полоні.
Подобаються Вам мої вірші,
не оплесків,а лайків я чекаю,
бальзаму,наче крапель для душі,
для Вас і для Шевченківського краю.
Хотів село забути-та не зможу,
у мене на руках його кайданки,
вірша цього межу я переходжу,
бо за селом болять душі моєї ранки.
червень 2024
О.Чубенко-Карпусь
Свидетельство о публикации №124071703167