Так швидко пролетіли теплі ранки,
здавався часу плин,таким могутнім,
залишились у спогадах світанки,
і поцілунок перший незабутній.
Погасла згадка,потім спалахнула,
по течії життя щодня бредеш,
життя,як і кохання промайнуло,
те,що було-назад не повернеш.
Залишилося все в минулім часі
і юність наша,і палка любов,
дитинство і життя шкільного класу,
вже не повернуться до нас з тобою знов.
Сьогодні пригадалося минуле,
з ким цілувався,і кого кохав,
воно не вмерло-лиш на мить заснуло,
кохання,про яке я промовчав.
Якщо навіяв спогади-пробачте,
бо присвятив вірша єдиній тій,
хоч смійтеся з вірша,а може плачте
моє кохання в пам'яті моїй.
Давн спогади...
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2024
Свидетельство о публикации №124071703104
Свидетельство о публикации №124071703104
Рецензии