Охайна вишукана пані
Весь день торгує рушники.
Стоїть, стоїть на тротуарі,
Весь день стоїть. За копійки.
Якою мовою сказати?
Правдивою, як є, скажу.
Якою мовою писати?
Єдиною, що є, пишу:
То вийшов я Дніпром гуляти,
І сам бруківками ходжу.
У розпачі дивлюсь - усюди
Бентега, хворь і декаданс,
Печать марудну носять люди.
Лицем хоч в профіль, хоч анфас -
Парад фізичної потвори,
Ментальні виродки з комори,
Смаку занепад, духу спад.
Куди не зирк - усюди кало,
А все красиве повтікало,
Рятуючи свій жирний зад.
Всі, що лишилися - нещасні,
Скорботних зморшок каталог,
І подумки часи пропасні
Клянуть під заводи тривог.
Аж ось мамаша-молодуха
Худа, бліда, мов голодуха,
В візку дешевім - немовля,
У пальцях, бля, цигарка, бля.
На тротуарi. Декаданс-нарис
© Copyright: Владлен Ко, 2024
Свидетельство о публикации №124071606189
Свидетельство о публикации №124071606189
Рецензии