Молитися? Кому?

Входили у життя апостолами правди
дівчатка й хлопчики, як промені прямі.
Звідкіль з'явилися хапуги, бюрократи,
донощики, кати, дурили і ханжі?

Літопис сторінок людей давно гортаю,
вникаю в кожний аркуш, мов в іконостас,
й не вірю, але бачу, як Іскаріот Іуда виростає
з нікому не потрібного учителя Христа.

Не вірю, бо мені вже не пятнадцять років.
Немов прикутий сивий птах, живу і не молюсь,
бо страшно знати, що немає істинного Бога,
бо нудно жити, бо молитися нема кому.


- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО»


Рецензии