Мереживо думок

Мереживо думок,
Немов на каві пінка,
Заснути не дає
І спогади снує:
То мариться струмок,
То трепітна берізка,
То сонце виграє,
То небо сльози ллє…

Летять мої думки
І пурхають пташками,
У пам’яті моїй
Відшукують чертог*,
Де райдужні бузки,
Далекий рай з казками,
Де тиша, не борвій,
І сяйво перемог.

Мереживо пливе,
Торкається обличчя,
Лоскоче почуття
І вабить, як сандал*…
Воно, немов живе:
То тішиться, то злиться,
То кличе в майбуття,
В оманливий астрал*.

А я спішу вперед
І хочу доторкнутись,
Піймати хоч на мить
Вигадливий узор.
Пригублюю, як ель*,
Щоб жалощів позбутись,
Розрад короткий зблиск
І затишок турбот…

Чертог – (поет.) розкішна, велична будівля, палац; палата (в палаці, замку).
Сандал – вічнозелене тропічне дерево, ароматична деревина якого багата на ефірну олію.
Астрал – стан занурення в себе, переміщення духовної сутності людини за межі навколоземного простору.
Ель – густе, міцне, світле англійське пиво, що виготовляється з ячменю.