І.С.
- Тому що важлива.
Це відповідь. Чуєш?
- Так.
Я чую, але...
- Нам потрібні "але"?
- Не знаю.
- То настрою вплив.
Над нами гуде літак
і сонце палає
ця спека...
- привіт.
- вітаю.
- чекала?
- та ні. я звикла вже тут сама...
без тебе своє життя якось проживати...
- чому ж тоді сумно?
- бо відповіді нема
та є почуття і звичка тебе чекати.
- я можу піти.
- я знаю. ти можеш все.
тому тебе знову кинуть у пекло фронту.
а я буду поруч. який тільки в тому сенс...
У тебе є ти, твої люди, твоя робота
- я тебе впустив дуже близько,
якби тримав
на відстані певній, ти б все це не відчувала...
- "впустив..."
ні, Коханий. наблизилась я сама.
і всі перепони незламні сама зламала
і вклалася тихо на груди твої. бо там
так добре мені... най кулі їх не прострелять!
- Ти дуже важлива для мене.
гуде літак
від спеки напевно на серце так давить стеля...
Тому що важлива...
© Copyright: Анна Владиславовна Смолякова-3, 2024
Свидетельство о публикации №124071402366
Свидетельство о публикации №124071402366
Рецензии