Згадуючи Оруелла
Хоч - сам на сам. Та бажано - з родиною.
Бо право залишатися людиною,
вже надійшов наказ: негайно стерти.
Тож інтенсивно, в селах і містах,
людське у людях до кінця стирають.
Герої, як заведено, вмирають.
Мерзотники танцюють на кістках.
Це мій переклад рядків,
що спочатку були написані російською:
http://stihi.ru/2024/07/04/3241
Свидетельство о публикации №124071304441
Да минует нас чаша сия — хотя все сбывается по Оруэллу.
С теплом —
Любовь Ржаная1 14.08.2024 22:43 Заявить о нарушении
Здравствуйте, Люба!
Рада Вам! Очень!
Козлова Людмила 19.08.2024 21:03 Заявить о нарушении