Згадуючи Оруелла

Найголовнiше їхнє право - вмерти.
Хоч - сам на сам. Та бажано - з родиною.
Бо право залишатися людиною,
вже надійшов наказ: негайно стерти.

Тож інтенсивно, в селах і містах,
людське у людях до кінця стирають.
Герої, як заведено, вмирають.
Мерзотники танцюють на кістках.



Це мій переклад рядків,
що спочатку були написані російською:
http://stihi.ru/2024/07/04/3241


Рецензии
Одних с Вами печалей и тревоги, дорогая Людмила.
Да минует нас чаша сия — хотя все сбывается по Оруэллу.
С теплом —

Любовь Ржаная1   14.08.2024 22:43     Заявить о нарушении
Страшна реальность наших дней...

Здравствуйте, Люба!
Рада Вам! Очень!

Козлова Людмила   19.08.2024 21:03   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.