Уквітчані човни на якір стали,
у кожного останній, свій причал.
Із дерева і пластику чи сталі,
але у них усіх одна печаль…
І лише бриз доносить присмак солі,
кінчились мандри, море – вдалині.
Хоча у чарівному маків колі,
але, на жаль, уже на мілині…
А хочеться шугнути ще у хвилі,
відчути знову той солоний смак.
Та нині доля їх – квітучі штилі
і з місця уже зрушити – ніяк!.
09.07.2024, СВ
Заквiтчанi човни
© Copyright: Олександр Мачула, 2024
Свидетельство о публикации №124070902369
Свидетельство о публикации №124070902369
Рецензии